Як оскаржити відмову у праві на доступ

Оскарження діянь розпорядників може стосуватися будь-яких їхніх рішень, дій чи бездіяльності, якщо інший суб’єкт (запитувач, користувач веб-сайту тощо) вважає їх протиправними щодо себе. Частина 2 статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачає невиключний перелік діянь, які можуть бути оскаржені, про що свідчить пункт 7 даної норми. Існують кілька способів оскарження, які передбачають різні правові наслідки залежно від обраного способу - якщо факт правопорушення з боку розпорядника підтвердиться.

Частина 1 статті 23 Закону згадує про можливість оскарження до керівника розпорядника, до вищого відносно нього органу та до суду. Крім того, можливе і досить активно використовується звернення до прокуратури, що передбачено статтею 12 Закону України «Про прокуратуру».

Оскарження може мати наслідком безпосереднє поновлення порушеного права (напр. надання інформації на запит, у задоволенні якого раніше було відмовлено) чи покарання конкретного службовця-порушника (напр. накладення штрафу). Таким чином у першому випадку виникає обов’язок у розпорядника в цілому (зазвичай розпорядник - юридична особа), а в другому - негативні наслідки виникають в конкретної фізичної особи. Якщо розглянути в контексті суб’єктів, до яких може бути оскаржено діяння, то в разі підтвердження факту правопорушення з боку розпорядника можуть виникати наступні наслідки:

- оскарження до адміністративного суду - поновлення права, але зазвичай воно не супроводжується покаранням службовця-порушника (хоча ч. 2 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства передбачає можливість винесення судом окремої ухвали щодо необхідності притягнення порушника до відповідальності);

- оскарження керівнику розпорядника або вищому щодо нього органу - в даному випадку на практиці дійсно можливий результат у формі поєднання як поновлення порушеного права, так і дисциплінарне покарання конкретного порушника;

- оскарження до прокуратури - однозначно може мати наслідком визнання судом винуватою в адміністративному правопорушенні конкретної особи, але також і винесення одного з документів прокурорського реагування (ст. 21-23 ЗУ «Про пркуратуру»), після чого порушене право може бути поновлене.

Окремі способи оскарження описані детальніше в розділах з приводу судового та позасудового оскарження.