Основана навігація по сайту

Панель навігації в статті

Як визначається суспільний інтерес?

Чи є запитувана інформація суспільно необхідною (становить суспільний інтерес) одне із ключових питань в процесі застосування трискладового тесту.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про інформацію» інформація з обмеженим доступом може бути  поширена,  якщо вона є суспільно  необхідною,  тобто  є  предметом  суспільного інтересу,  і право громадськості  знати  цю  інформацію  переважає потенційну шкоду від її поширення (частина перша). Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить  про  загрозу  державному  суверенітету,   територіальній цілісності  України; забезпечує  реалізацію  конституційних прав, свобод  і  обов’язків;  свідчить  про  можливість  порушення  прав людини,  введення  громадськості  в оману,  шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності  (бездіяльності)  фізичних або юридичних осіб тощо (частина друга).

Не випадково надане визначення суспільно необхідно інформації не містить чіткого та вичерпного переліку такої інформації, а лише надає її загальні ознаки. І мабудь-що самим показовим є тут слово «тощо», що означає, що перелік не є вичерпним. Створити вичерпний перелік суспільно необхідної інформації означає створити перелік питань, якими може в тих чи інших обставинах зацікавитись людина. Очевидно, що це неможливо. Термін «суспільний інтерес» є настільки багатогранною та всеохоплюючою, що унеможливлює його визначення в межах однієї дефініції.

Відповідно виникає питання, як же визначити, чи є інформація суспільно необхідною здавалось б за відсутності чіткого законодавства.

По-перше, необхідно відповісти на питання, чи це є інформація, про яку можна сказати, що вона впливає на інтереси або права необмеженого кола осіб. Якщо ж інформація стосується виключно інтересу запитувача (наприклад, розпорядження про перерахунок пенсії), навряд чи можна говорити про суспільну необхідність такої інформації. До інформації, що впливає на необмежене коло осіб, наприклад, можна віднести інформацію, яка дозволяє здійснити обгрунований політичний вибір, бути обізнаним з подіями і явищами, що відбуваються в державі, впливає на стан та якість життя (інформація з приводу екологічного стану).

Окремо необхідно зазначити про інформацію, що викриває порушення закону чи введення громадськості в оману представниками держави. При цьому під терміном «представники держави» необхідно розуміти не тільки посадовців органів державної влади. Цей термін для цілей визначення суспільно необхідної інформації також охоплює керівників комунальних та державних підприємств.

По-друге, необхідно застосувати тест публічності особи, інформація про яку запитується. Так, Конституційний Суд України, вирішуючи питання щодо конфіденційності інформації про особу, яка займає посаду, пов’язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, та членів її сім’ї, виходив з такого, що належність інформації про фізичну особу до конфіденційної визначається в кожному конкретному випадку. Перебування особи на посаді, пов’язаній зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, передбачає не тільки гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові правові обтяження. Публічний характер як самих органів – суб’єктів владних повноважень, так і їх посадових осіб вимагає оприлюднення певної інформації для формування громадської думки про довіру до влади та підтримку її авторитету у суспільстві (рішення Конституційного Суду України від 20.01.2012, № 2-рп/2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України). Відповідно до статті 5 Закону України «Про захист персональних даних» не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.

Найвищий ступінь суспільного інтересу звичайно має інформація про життя та діяльність публічних осіб вищого рівня: Президент держави, депутати парламенту, міністри, Прем’єр-міністр, керівники державних служб та відомств, членів конституційних колегіальних органів, судді, посадовці органів місцевого самоврядування тощо.

Однак, публічність особи не завжди пов’язана із обійманням такою особою певної посади в органах державно влади або місцевого самоврядування. Публічною особою може бути будь-яка відома особа (адвокат, політичний аналітик, експерт), яка здійснює публічну діяльність, публічно коментує певні явища та події, має авторитет в суспільстві, формує певне ставлення суспільства щодо подій та процесів в державі.

Публічні особи мають менші межі приватності у порівнянні з пересічними громадянами. Ступінь суспільного інтересу до стилю, подій приватного життя виправдано зростає, коли йдеться про публічних осіб.

По-третє, необхідно звертати увагу на статус запитувача. Коли запитувачем є журналіст або громадська організація ступінь суспільної необхідності запитуваної інформації також зростає. Це зумовлено тим, що журналісти та громадські організації запитують інформацію як правило для створення суспільної дискусії з приводу тих чи інших подій, явищ.

Крім того, немаловажливим є врахування контексту, на фоні якого запитується чи оприлюднюється інформація. У разі якщо запитувана інформація стосується певних фактів, про які в суспільстві виникла дискусія. Наприклад, якщо в суспільстві обговорюється невідповідність стилю життя керівників державного підприємства їх статкам, інформація, викладена в декларації таких керівників, хоча вони не є державними службовцями, може вважатись суспільно необхідною.