МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА ПРИНЦИПИ ДОСЛІДЖЕННЯ

«Відкритість» і «прозорість» органів влади не є тотожними поняттями. Відкритість ще не є прозорістю, але тільки приводить до неї. Прозорість діяльності органів влади є результатом процесу відкритості. Відкритість органів влади приводить до повної прозорості їх діяльності. Прозорість органів влади визначається як стан, який характеризується повною «просвічуваністю» всіх напрямів та результатів їх діяльності.

Мета моніторингу полягає у визначенні рівня відкритості міських рад відповідно до вимог чинного інформаційного законодавства України з точки зору забезпечення доступу громадян до публічної інформації, шляхом надання відповідей на інформаційні запити.

Завдання моніторингу:

1) Формування вибірки органів влади, які потраплять під моніторинг

2) Пошук необхідної інформації для відправлення інформаційних запитів до органів влади, які потрапили під вибірку.

3) Надсилання інформаційних запитів до органів влади, які потрапили під вибірку.

4) Систематизація отриманих відповідей

5) Аналіз отриманих відповідей

6) Оцінка відповідності отриманих відповідей нормам інформаційного законодавства України.

7) Оскарження неналежного виконання норм Закону України «Про доступ до публічної інформації»

9) Формування рейтингу відкритості та прозорості органів влади

Принципи дослідження:

1. Принцип базування дослідження на законодавстві: моніторинг заснований на вимогах, що закріплені в чинному законодавстві.

2. Принцип комплексності: моніторинг передбачає всебічну оцінку всіх параметрів моніторингу.

3. Принцип орієнтованості на існуючу практику: моніторинг здійснюється з урахуванням вже набутого досвіду Центру Політичних Студій та Аналітики і інших громадських організацій.

ОБ’ЄКТИ МОНІТОРИНГУ

Для того, щоб вибірка була репрезентативною, міські ради відбирались за наступними критеріями:

• Охоплення всіх областей України;

• Однакова кількість міських рад в кожній області;

• Охоплення всіх міст обласних центрів;

• Охоплення однакової кількості міст обласного значення в кожній області;

• Охоплення однакової кількість малих міст в кожній області;

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ НАДАННЯ ВІДПОВІДЕЙ НА ЗАПИТИ

Враховуючи нормативно-правові вимоги щодо організації роботи з забезпечення доступу до публічної інформації органами влади, пропонуємо за основу взяти такі критерії для оцінювання якості надання інформації у відповідь на запити:

1. Повнота: оцінкa належного обсягу та змістовності певної публічної інформації, наданої у відповідь на інформаційний запит органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

2. Вчасність: своєчасність надання відповіді на запит є важливим показником відкритості органів влади. Несвоєчасне надання запитуваної інформації перешкоджає задоволенню права на доступ до інформації, яка може становити суспільний інтерес саме у визначений момент.

3. Доступність: Важливим аспектом тут є зрозумілість (лаконічність) наданої інформації для запитувача та якість інформаційних повідомлень на предмет корисності з точки зору отримання запитувачем вичерпної відповіді на своє питання.

4. Зручність: наявність необхідної інформації для надсилання запитів на офіційному сайті органу влади.

ПАРАМЕТРИ АНАЛІЗУ НАДАННЯ ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ У ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТ

1. Наявність контактів дня надсилання електронного інформаційного запиту

Оцінюється максимум в 1 бал, керуючись такою логікою:

– скринька для надсилання запитів (1 бал)

– лише загальна скринька установи (0,5)

– відсутність електронної скриньки/неробоча скринька (0 балів)

Якщо запитувач може знайти на сайті органу влади електронну адресу для надсилання запитів, то це оцінюється в 1 бал. Якщо на сайті відсутня адреса для надсилання запитів, але є загальна електронна скринька, то це оцінюється в 0,5 балів. Якщо після відправлення електронного запиту, приходить автоматична повідомлення про неможливість доставити електронний лист через технічні проблеми, і це триває декілька днів, то тоді за цим параметром орган влади отримує 0 балів.

2. Надання відповіді як такої 

Оцінюється максимум в 1 бал, який складається з таких під параметрів:

– надання відповіді тим способом (на ту поштову адресу або e-mail), який вказувався в запиті (0,5 балів);

– наявність офіційного бланку з актуальними реквізитами (0,25 балів);

– наявність підпису відповідальної особи за надання інформації на бланку з відповіддю (0,25 балів).

При оцінці надання відповіді як такої з урахуванням наявності актуальних реквізитів (офіційної назви та підпису) розпорядника інформації на бланку з відповіддю.

Органи влади є офіційними установами, тому мають надавати відповіді на офіційних бланках з реквізитами та підписом.

Таким чином, надання відповіді як такої має оцінюватись за чотирма критеріями:

1) Якщо відповідь надана на офіційному бланку, то орган влади отримує 0,5 балів. Якщо відповідь надана не на бланку, але орган влади можна ідентифікувати з тексту самої відповіді, то це оцінюється в 0,25 бали. Якщо відповідь надано не на бланку і з тексту відповіді неможливо ідентифікувати відправника, то це оцінюється в 0 балів.

2) Якщо запитував вказав, що просить надати відповідь на електронну скриньку, то відповідно відповідь має бути надіслана електронною поштою, а не звичайною поштою. Якщо відповідь надана в той спосіб, який вказував запитувач, то це оцінюється в 0,5 балів. Якщо відповідь надана не в той спосіб, який вказав запитувач, то це оцінюється в 0 балів.

Окремо помічається, однак не оцінюється скринька, з якої було надано відповідь.

Це може бути:

– скринька на яку надсилаються запити

– офіційна скринька органу влади (підписана)

– персональна скринька чиновника, який відправляє відповідь

3. Вчасність надання відповіді

Вчасність надання відповіді оцінюється в один (1) або нуль (0) балів.

Поштою та на е-mail:

– якщо відповідь на запит надається звичайною поштою, то тоді вчасність визначається по вихідній даті вказаній на офіційному бланку відповіді.

– якщо запит надсилається електронною поштою (е-mail), то вчасність визначається за датою надходження відповіді на електронну скриньку, адже відповідно до ЗУ «Про доступ до публічної інформації, розпорядник інформації має надати (відправити) відповідь на інформаційний запит протягом 5 робочих днів з дня отримання. Електронною поштою відповідь надходить миттєво, тому затримка у відправленні вже готової вчасно відповіді є необґрунтованою.

Примітка:
Відповідь має надійти в п’ятиденний строк, обчислення якого починається в день, наступний за днем отримання розпорядником інформаційного запиту.

• Відповідь вважається наданою, якщо орган влади протягом 5 робочих днів з дня отримання:
  надав інформацію;

• повідомив про перенаправлення запиту справжньому розпоряднику;

• повідомив про подовження строку розгляду;

• повідомив про необхідність відшкодування витрат на копіювання (більше 10 сторінок).

4. Повнота відповіді

Повнота відповіді оцінюється в 3 бали та вираховується шляхом пропорції, де 3 бала надається за наявність відповідей на всі питання в запиті. Якщо відповідь надійшла не на всі питання, тоді розрахунок ведеться за формулою Х (кількість балів за повноту відповіді) = N1(кількість питань на які відповідь надійшла) * (помножити) на 3 та / (поділити) на N (загальна кількість питань в запиті)

Таким чином для оцінки забезпечення активного доступу до інформації використовується п’ятибальна система.

Примітка:
– Якщо відповідь на запит не надійшла, то тоді орган влади отримує 0 балів.
– Якщо відповідь надійшла, але в ній міститься неправомірна відмова, то тоді 0 балів ставиться лише за частину «Повнота відповіді», а «Вчасність» та «Надання відповіді як такої» оцінюється відповідно до визначених критеріїв.

ОЦІНКА РІВНЯ ВІДКРИТОСТІ ТА ПРОЗОРОСТІ ОРГАНІВ ВЛАДИ

Цілком закриті від 0% до 33%

Частково закриті від 34% до 58%

Мінімально відкриті від 59% до 75%

Недостатньо відкриті від 76% до 91%

Цілком відкриті від 92% до 100%

Максимальна кількість балів, яку розпорядники можуть отримати за відповідь на запит – 6 балів. Рівень відкритості та прозорості органів влади вираховується на основі кількості балів, яку вони отримали під час моніторингу.